Путешествие в Грецию

11.08.2018
Вероника Стародуб

Цього літа я відвідала Грецію завдяки Lions Youth Exchange Program. Це була неймовірна поїздка, яку  буду пам’ятати все життя та згадувати з посмішкою на обличчі.

Протягом поїздки мені випала нагода пожити у двох приймаючих сім’ях, а також у таборі. За цей час я зустріла велику кількість цікавих людей, дізналась про різні культури та звички людей з різних  країн. Проте я також зрозуміла на скільки глобалізований світ, і на скільки ми, люди, все ж таки схожі: однакові плаття у дівчат з Канади та Індії не викликають подиву, всі знають однакові пісні, що дозволяло нам співати їх всім табором, ми обговорювали фільми які всі дивились, чи новини світу , про які всі знають. Також на мене лягла відповідальність представляти Україну, скажу, що це було доволі важко, адже більшість просто не знала де вона знаходиться, а греки  відносились до Українців, як до емігрантів, яких вони побоюються, коли зустрічають на вулиці.

До речі, я познайомилась з однією такою сім’єю емігрантів, що 20 років тому переїхали з Сімферополя до Салонік. Вони живуть в російському районі, як його називають греки, де всі вивіски на російській, у магазинах можна зайти все від сала до заправки до борщу, а на вулицях є міні ринки з бабусями-продавщицями, що продають свіжий щавель та українські помідори. Що їм передали з Херсона. Було дуже цікаво дізнатись про життя цієї родини, про труднощі життя в іншій країні, про недоліки та плюси Греції, з Української точки зору. Проте я познайомилась з великою кількістю греків також. Моя перша приймаюча родина була родиною організаторів табору, тому я мала змогу дізнатись про весь процес планування табору, труднощі та стратегії. Моя хост-мама є членом Lions Club вже більше 30 років, дуже приємна, проста в розмові жінка. А мій хост-брат їздив 4 рази з програмою, він і був головним організатором табору.  Хост-тато ж італьянець за походженням, що переїхав до Греції, бо покохав свою майбутню дружину. Вони багато розповідали про життя у Греції, про те, що воно є далеко не легким, проте вони намагаються знаходити для себе радощі, займатись улюбленою справою та допомагати іншим. Дійсно, їх допомога була неймовірною. Завдяки друзям вони знаходили спонсорів, екскурсоводів, житло, розваги та багато іншого. Це був неймовірний досвід відчути всю організаторську кухню зсередини.

Після цього почався табір. Вир подій захопив мене. По-перше, я познайомилась з великою кількість людей з різних країн, найбільше потоваришувала з дівчинкою з Нідерландів та Сербії.

Проте всі дівчата, до речі в таборі були лише дівчата, були дуже приємними та цікавими співрозмовниками. Дуже цікаво було те, що вони всі були різних соціальних статусів  в своїх країнах, деякі дівчата були з маленьких сіл, а, наприклад, сім’я індуски була у найвищій касті. Тому я мала змогу порівнювати різне життя у різних країнах. По-друге, програма табору була дуже цікавою: ми підіймались на Олімп , відвідували розкопки, куштували традиційну грецьку кухню (що мене найбільше вразило так це традиційні солодощі Бухаца, насправді це пахлава із заварним кремом), ходили на екскурсії по Салонікам, їздили у села та заповідники, до того ж нам організовували вечірки в басейні, пікніки, поїздки на яхті  та багато іншого.

Не дивлячись на всю неймовірну прекрасність табору та першої приймаючої сім’ї, моїм найулюбленішим часом залишається перебування у другій приймаючій родині. Я жила там разом із француженкою, дуже мила та спокійна дівчинка. Проте найяскравіше враження на мене справила родина.

В першу чергу вони виробники оливкової олії, що є справжнім грецьким заняттям. По-друге вони дуже інтелігентні, та одні з найприємніших та найцікавіших людей, що  я взагалі знаю. Тато родини вразив мене найбільше. Він навчався в Лондоні на програміста та бізнес адміністрування, після чого повернувся до Греції та організував свій туристичний бізнес, завдяки якому за 10 років заробив стільки грошей, що досі він може собі дозволити легко та невимушено займатись улюбленою справою, а саме виготовлення висококласної олії. Він справжній професіонал у цій справі, він навіть навчив мене правильно дегустувати оливкову олію. Взагалі розмови з ним запам’ятаються мені на довго.  Він людина зі своїм чітким поглядом на світ, яким він ділився зі мною годинами в вечері на заході сонця. До речі, заходи сонця там неймовірні, сонце ховається за Олімп, що ледь бачно на їншому березі бухти. Та й взагалі природа шикарна. Більшу частину часу у родині ми провели на їх дачі, що також не залишає байдужою. Неймовірно велика територія, вся висаджена оливками , свій власний вихід до моря  з пляжем на скалами на березі, басейн , простий у дизайні, але дуже гарний дім.

Не дивлячись на те, що, залишаючись весь час лише на території дачі, я вже була би щаслива, сім’я возила нас на пляжі , у різні села, з прекрасною архітектурою, у дорогі ресторани, та у прості таверни зі свіжою рибою на березі.

До речі, жили ми на групі півостровів Халкідекі, один з цих півостровів –  гора Афон, а інші курортні містечка та готелі. Не дивно, що там так багато туристів, оскільки, море було настільки прооре, що, вже не достаючи дна ногами, все одно можна було побачити кожну ракушку під водою.  Я сподіваюсь, що ще побачусь з цією родиною, бо ми дуже потоваришували, я відчувала себе їх дочкою. На мою дуку, це неймовірно як  люди, що не знали оди одного і скоріш за все не зустрінулись би ніколи, випадково опиняються разом, в таких умовах, що буквально за декілька днів відчувають себе рідними один для одного,  знаходять багато спільного та товаришують ще довгі роки у майбутньому.

Взагалі ця поїздка дала мені багато чого, в першу чергу я дізналась за такий короткий проміжок часу дуже багато всього цікавого, я зрозуміла, що люди у всьому світі однакові. Порівнюючи, я зрозуміла яка Україна прекрасна країна, за час поїздки в мене прокинувся такий патріотизм. Я побачила Грецію зсередини, бо це не була звичайна туристична поїздка, а повне занурення у життя простих греків. І врешті решт, я просто провела чудовий час у компанії приємних людей, я дуже відпочила від насиченого Київського графіку, та просто насолодилась життям. За це я дуже вдячна цій програмі, бо навряд чи б я самостійно змогла б отримати такий досвід!