Подорож до Італії
Я дізналася чим живуть італійці саме завдяки надзвичайно привітній сім’ї перукарів-стилістів, з якою мені пощастило провести тиждень у крихітному містечку Сельчі. Англійською розмовляла лише найстарша дочка Дуска, проте це не завадило мені спілкуватися з її чудовими батьками та непосидючими братами-близнюками. Неймовірні, темпераментні, доброзичливі, щирі люди!
Завдяки ним я поніжилась на сонечку на найчистіших пляжах Південної Італії, відвідала чимало мальовничих міст таких як, Лечче, Отранто, Галліполі, Бріндізі, скуштувала найсмачніші в своєму житті піцу та пасту, пізнала побут, звичаї та традиції італійців, а також стала блондинкою (в останній день батько вирішив зробити для мене неочікуваний, проте приємний подарунок). За цей короткий проміжок часу сім’я Zizzari стала для мене дуже близькою і рідною.
Щоб розповісти про всі пригоди, що трапилися зі мною під час табору не достатньо тижня. Море нових вражень та цікавого досвіду. Кожні 3-4 дні зміна локації табору, нові міста, зустріч із мером Барі, меценатські вечори, вечірки на віллах членів Lions Club, ніч на борті величезного парому, сходження на згаслий вулкан, смачнюще gelato, і це ще далеко не весь список. Проте найкраще, що подарував мені цей табір – це нові друзі.
Досі не можу повірити, що 40 людей з різних країн всього лише за 2 тижні стали однією сім’єю. Час, який ми провели разом, вимірювався не днями, а емоціями та спогадами, тому здається, що ми знаємо одне одного все життя.