Італійське літо

11.08.2019
Анна Деркач

 

Я щаслива від того, що цього літа стала учасницею міжнародного молодіжного табору для людей з особливими потребами, який щороку проводить міжнародна благодійна організація «Lions Clubs International». Табір «Campo Giovani Lions» базується у чарівному містечку Домодоссола на півночі Італії. У таборі  активно відпочиває молодь з різних країн – Італії, Іспанії, Мексики, Швеції, Норвегії, України.

 

Найперший мій подив і захват після прибуття сюди викликала італійська мова. Така жвава і мелодійна, що зачаровує і гіпнотизує. Я вирішила, що неодмінно вчитиму цю мову, щоб мати змогу вільно спілкуватися нею. Мені навіть вдалося запам’ятати кілька фраз, які я навчилася використовувати у спілкуванні з своїми новими друзями.

 

Програма табору мала свої тематичні дні та активності. «День на човні» – це захоплива мандрівка і активний відпочинок на вітрильнику, яка була організована для табору клубом «Verbano Borromeo Lions». Виявляється це не просте діло кермувати вітрильником. Вражає спокійна і уміла врівноваженість керманичів вітрильника, які спрямовували човен по хвилях, час від часу піднімали одне вітрило чи інше, а потім обидва, розвертали судно за вітром. Під час цієї подорожі можна було гарно роздивитися мальовничі береги італійських озер та гірські пейзажі цієї країни. Після водної прогулянки цього дня ми навчилися майструвати і запускати повітряних зміїв – таку маленьку імітацію вітрильника на суші – тоді я відчула себе приборкувачем вітру.

 

День на озері Орта був насичений враженнями від купання, катання на катері та екскурсії по тренувальній базі каное «Canottieri in Omegna».

 

Найтривалішою мандрівкою табору була поїздка до Мілану. Однак я зрозуміла, що це настільки велике місто, що одного дня надто мало для споглядання такого великого міста. На яскравій вечірці у Мілані ми познайомилися з організаторами табору та мали вдосталь часу для веселого спілкування. На одному із міланських каналів морський клуб постійно проводить змагання на «Dragon»-човнах і усі бажаючі можуть взяти участь у цих водних перегонах. Човен мчить стрімко уперед, якщо кожен з 20-ти учасників є частиною команди, працює веслом ритмічно, одночасно з усіма. Важко передати це відчуття великої дружньої команди, об’єднаної спільним прагненням перемоги. Моя команда впевнено вийшла у фінал змагань і здобула срібло.

 

Після перегонів ми дивилися показові виступи собак-рятувальників на воді. Група інструкторів разом зі своїми чотирилапими вихованцями демонстрували різні ситуації на воді, під час яких собаки рятували людей. Це було вражаюче видовище, як собака допомагає людині, що потопає, вибратися на берег. Після виступів я із задоволенням ближче познайомилася з цими розумними тваринами.

 

«День повітря» – став для мене величезним сюрпризом, бо родзинкою дня був політ  на гелікоптері на аеродромі Мазера. Спочатку було трохи не по собі від страшенного гуркоту вертольоту та неймовірної легкості, з якою він злітав у гору. Та я затамувала подих і забула про всі страхи від неймовірної краси, що відкрилася мені з висоти пташиного польоту. У той момент я уявляла себе велетенським птахом, що ширяє у повітрі. Маленькі будиночки, річки як ниточки, серед цих ниточок зелені клаптики насаджень, рівні прямокутники полів та стрічки доріг. Неначе розглядаєш карту місцевості.

 

У «День ралі» ми стали учасниками справжніх автомобільних перегонів і з величезною швидкістю долали перешкоди та віражі на трасі. Я сиділа поруч з водієм пристебнута паском безпеки, але відчувала себе героїнею пригодницької стрічки за кермом гоночної машини.

 

У «День гольфу» ми поїхали в Стрезу, де на території близько 20 км розташовані майданчики для гольфу. Тут я дізналася багато цікавого про саму гру і навчилася попадати ключкою по м’ячу. Виявилося, що гра у гольф потребує зосередженості та гарної фізичної форми. Отримані тут навички ми змогли застосувати на наступний день під час гри у міні-гольф. Приємно було відчувати себе умілим спортсменом і  влучати м’ячем у лунку.

 

На базі спортивного відпочинкового комплексу «La Prateria» ми взяли участь у чемпіонаті з баскетболу. Я вперше в житі стала повноцінним членом команди цієї гри. Тому що не тільки вболівала за свою команду,  але й закинула м’яч у кільце. Виявляється, що у рекреаційному баскетболі кожен учасник команди має таку змогу. Для цього баскетбольні кільця розміщуються на різній висоті і правила гри мають деякі особливості. Кожен має змогу спробувати свої сили. Тому гра для усіх була захоплива і цікава. Переможцями відчув себе кожен із нас.

 

Сама атмосфера табору надихала на радісне і тепле спілкування, обмін враженнями та емоціями. Енергійні, уважні та турботливі волонтери зробили моє перебування у таборі активним і пізнавальним відпочинком.

 

Мені дуже сподобалися наші вечірки. Кожна з них мала своє обличчя. «Квіткова вечірка» –  була схожа на квіткову долину, бо кожен із присутніх мав квіти на одязі або серед аксесуарів. «Світлова вечірка» мала безліч світлових атрибутів. Та ще й увечері ми запустили у повітря кульки з малесенькими ліхтариками. На «Kich party»  можна було створити такий образ, який тільки дозволяла фантазія. Сумувати чи бути пасивним на цих вечірках було просто неможливо.

 

Завершальний день нашого відпочинку пройшов у горах, буля величного водоспаду Gita alla cascata del Toce. А поруч з ним у долині Віджеццо розташований «Terme di Premia» – термальний басейн. Тобто, не залежно від температури повітря та пори року, вода у цьому басейні тепла. І від купання у ньому я отримала подвійну насолоду: від самої води, а також від пейзажу, яким оточений цей комплекс. Гірське повітря, тепла вода, краєвиди і багато нових друзів – для мене це найкращий відпочинок.

 

Сердечно дякую міжнародній благодійній організації «Lions Clubs International» та Ларисі Осінській, за організацію такого надзвичайно цікавого відпочинку і створенні можливості там побувати!